Що важливо знати про правила перебування в ЄС

Скільки часу я можу перебувати в ЄС?

З 18 жовтня 2013 року для громадян третіх країн, які приїжджають до країн Шенгенської зони для короткострокового перебування, діє правило 90/180, тобто у мандрівника є можливість перебувати у Шенгенській зоні не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.

У наступному розділі ми розповімо про "шенгенський калькулятор" для цього підрахунку, але якщо ви хочете напевно знати, як ЄС визначатиме дні вашого перебування в Шенгені - дочитайте й цю сторінку.

Датою в'їзду вважається перший день перебування на території ЄС, а датою виїзду – останній день перебування. Навіть якщо ви в'їхали о 23:55, цей день у вас «використаний».

Поняття «будь-який» означає рухомий 180-денний базисний період. Тобто при аналізі останніх 180 днів на момент перевірки (при в'їзді, виїзді або раптовій перевірці на території Шенгенської зони) мандрівник не повинен перебувати у Шенгенській зоні більше 90 днів протягом цього періоду.

Якщо мандрівник протягом 90 днів безперервно перебував за межами країн ЄС, він може знову приїхати до Шенгенської зони на термін до 90 днів.

Незважаючи на те, що безвізовий режим почне працювати також для в'їзду у 4 країни ЄС, що входять до Шенгенської зони, але ще не зняли контроль на своїх внутрішніх кордонах – Болгарію, Кіпр, Румунію та Хорватію – при підрахунку періоду в 90 днів мають значення лише «шенгенські» поїздки, а для названої четвірки правило 90/180 працює для кожної країни окремо. Тобто, ви можете пробути 90 днів у Болгарії, потім – 90 днів у Румунії, звідти поїхати на 90 днів до Шенгенської зони, і це не буде порушенням.

Водночас, чотири країни, які не є членами ЄС, – Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія – відносяться до Шенгенської зони і беруться до уваги при розрахунку днів перебування.

Якщо перед поїздкою «по безвізу» ви жили в ЄС з посвідкою на проживання або з національною візою (наприклад, працювали або вчилися в ЄС), то період перебування «в Шенгені» за національною візою не береться до уваги при підрахунку тривалості перебування на території Шенгенської зони. Інакше кажучи, після року навчання в ЄС ви можете повернутися до України і вже наступного дня знову в'їжджати до Європи в якості туриста.

Як порахувати дні перебування в ЄС?

Для правильного застосування правила 90/180 є офіційний калькулятор. Його може використовувати кожен мандрівник та влада держав-членів Шенгенської зони. Але калькулятор – це виключно допоміжний інструмент. Він не дає юридичного права на в'їзд до ЄС, цю функцію закріплено за прикордонною службою тієї країни, кордон якої ви перетинаєте.

Правило 90/180 не змінюється, навіть якщо йдеться про новий біометричний паспорт – у шенгенській інформаційній системі лишаються дані зі старого документу. Тому рекомендуємо сумлінно дотримуватися правила 90/180.

Саме прикордонники завжди приймають рішення про тривалість санкціонованого перебування або про порушення правил.

Офіційний калькулятор для розрахунку днів дозволеного перебування можна знайти на сайті Європейської комісії. Там же можна знайти й посібник користувача для правильного застосування калькулятора. В інтернеті існують альтернативні калькулятори від різних туристичних агенцій та допоміжних сайтів, вони більш зручні для використання.

Важливо пам'ятати, що:

  • перший день відвідування – день в'їзду, навіть якщо ви в'їхали о 23:55
  • останній день відвідування – день виїзду, навіть якщо ви виїжджаєте о 00:05
  • при перевірці на в'їзді прикордонник може попросити для перевірки ваш зворотний квиток. Якщо тривалість запланованого перебування з урахуванням зворотної дати вильоту перевищує дозволені 90 днів за останні 180 днів, вам можуть відмовити у в'їзді

Що можна і що не можна робити в Європі під час безвізової поїздки?

Найкоротшу відповідь на це питання дає офіційна назва «безвізу». За термінологією ЄС йдеться про «скасування візових вимог для короткострокових поїздок». Отже, скасовуються візи для тих, хто планує відвідати Євросоюз, але не залишатися там надовго. У тому числі – не працювати. Саме тому на в’їзді вас можуть попросити показати зворотний квиток чи інші документи, які підтвердять, що ви справді плануєте повернутися до України.

Але це, звісно, не все. Залишаються чинними всі правила перебування в ЄС, які діяли і раніше, за наявності візи. Головний принцип доволі простий: в ЄС раді вітати законослухняних мандрівників з України. А тим, хто порушує закон, в жодному разі не варто розраховувати на те, що статус іноземця хоч якось пом’якшить їхню відповідальність.

Цей пункт, здавалося б, очевидний, але на практиці не всі замислюються про деталі.

Порушення законодавства – це не лише тяжкі кримінальні злочини. Це – і правило 90/180, і правила дорожнього руху, й інші правила. Приміром, у деяких країнах заборонено пити пиво на вулиці: вас можуть оштрафувати, а якщо грошей немає – навіть забрати у відділок поліції. Інший приклад – проїзд у громадському транспорті. Сівши у трамвай без квитка «лише на одну зупинку», можна отримати штраф у сотню євро, з перспективою опинитися у поліції, якщо грошей із собою немає. Або ж поліція випише вам штраф «на паспорт» із зобов’язанням заплатити згодом.

Часом лунає думка, мовляв, я за два дні повернуся до України, тому краще зекономлю та «забуду» про своє порушення. Ні, «не краще». Якщо ви опинилися у ролі порушника, варто відразу виконати свої зобов’язання, адже покарання все одно вас «наздожене», та ще й у більшому розмірі. До того ж, порушник, який проігнорував свої зобов’язання, може опинитися у переліку тих, кому заборонений в’їзд до ЄС. Для такої людини безвіз втратить чинність, а право відвідування країни шенгенської зони буде надовго закрите.

А ще (дуже сподіваємося, що з часом вага цього аргументу зростатиме) не забуваймо, що наша поведінка у країнах Європи формує ставлення європейців до України.

То що можна робити під час безвізової поїздки до ЄС? Все, що не заборонено законом!

Головна ідея безвізу – полегшити подорожі з діловою або туристичною метою, в тому числі короткі поїздки до друзів та родичів. Тому насолоджуйтеся життям, відпочивайте чи займайтеся туризмом, відвідуйте концерти чи футбольні матчі, зупиняйтеся у дешевих хостелах чи вишуканих готелях, у кемпінгах, в апартаментах чи у друзів, налагоджуйте бізнес-зв’язки чи шукайте ринки збуту...

Спілкуйтеся та повертайтеся додому, щоб будувати справді європейську державу у себе, в Україні!

Детальніше про права та обмеження безвізового режиму, а також про відповідальність осіб, що зловживають безвізовим режимом, читайте у пораднику ГО "Європа без бар'єрів".

Чи можна лишитися в ЄС більше, ніж на 90 днів?

Безвізовий режим між Україною та ЄС не зменшує права українців навчатися, жити та працювати в Європейському союзі – звісно ж, із чітким дотриманням європейського законодавства.

На нашому сайті ви знайдете сторінку про те, що потрібно пам’ятати тим, хто бажає працювати в ЄС, а також базову інформацію про навчання в Європейському союзі та про освітні й наукові програми ЄС, що діють для громадян України.

Та спершу – основи.

Безвізовий режим не дає права лишатися в шенгенській зоні довше ніж 90 днів на кожні 180 днів, і прикордонна служба дуже пильно за цим слідкує. Аби лишитися в країнах Європейського союзу на довший період, а також для того, аби легально працювати в ЄС, потрібна посвідка на проживання або особлива віза, яку називають «національною».

Якщо правила отримання шенгенських віз однотипні для всіх держав, то візи для тривалішого перебування кожна держава видає за своїми правилами. Деякі встановлюють доволі жорсткі квоти та правила працевлаштування. Деякі (як, приміром, Польща чи Чехія) – навпаки, заохочують українців до легальної роботи. Кілька країн ЄС (зокрема, Польща, Литва та Румунія) навіть не беруть консульський збір за оформлення національної візи.

Але не намагайтеся отримати візу «де простіше» чи «де дешевше».

Нагадаємо, що вони не дарма звуться «національними»: за польською візою ви маєте право влаштуватися на роботу лише у Польщі, а в сусідніх Німеччині чи Словаччині матимете точно такі права, як і нелегал. Тому національні візи чи посвідки на проживання оформлюються під конкретну мету. А працювати легально потрібно перш за все вам самим! 

І, насамкінець, ще дві деталі. Хочете подорожувати Європою вихідними паралельно з навчанням чи роботою в ЄС? Без проблем – національна віза дає таку можливість. А після завершення терміну її дії ви можете лишатися в Європейському союзі на 90 днів або ж знову їхати туди, вже в якості туриста – для власників національних віз діють особливі правила підрахунку максимального терміну перебування в Європейському союзі.

Скільки часу я можу перебувати в ЄС?

Як порахувати дні перебування в ЄС?

Що можна і що не можна робити в Європі під час безвізової поїздки?

Чи можна лишитися в ЄС більше, ніж на 90 днів?

З 18 жовтня 2013 року для громадян третіх країн, які приїжджають до країн Шенгенської зони для короткострокового перебування, діє правило 90/180, тобто у мандрівника є можливість перебувати у Шенгенській зоні не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.

У наступному розділі ми розповімо про "шенгенський калькулятор" для цього підрахунку, але якщо ви хочете напевно знати, як ЄС визначатиме дні вашого перебування в Шенгені - дочитайте й цю сторінку.

Датою в'їзду вважається перший день перебування на території ЄС, а датою виїзду – останній день перебування. Навіть якщо ви в'їхали о 23:55, цей день у вас «використаний».

Поняття «будь-який» означає рухомий 180-денний базисний період. Тобто при аналізі останніх 180 днів на момент перевірки (при в'їзді, виїзді або раптовій перевірці на території Шенгенської зони) мандрівник не повинен перебувати у Шенгенській зоні більше 90 днів протягом цього періоду.

Якщо мандрівник протягом 90 днів безперервно перебував за межами країн ЄС, він може знову приїхати до Шенгенської зони на термін до 90 днів.

Незважаючи на те, що безвізовий режим почне працювати також для в'їзду у 4 країни ЄС, що входять до Шенгенської зони, але ще не зняли контроль на своїх внутрішніх кордонах – Болгарію, Кіпр, Румунію та Хорватію – при підрахунку періоду в 90 днів мають значення лише «шенгенські» поїздки, а для названої четвірки правило 90/180 працює для кожної країни окремо. Тобто, ви можете пробути 90 днів у Болгарії, потім – 90 днів у Румунії, звідти поїхати на 90 днів до Шенгенської зони, і це не буде порушенням.

Водночас, чотири країни, які не є членами ЄС, – Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія – відносяться до Шенгенської зони і беруться до уваги при розрахунку днів перебування.

Якщо перед поїздкою «по безвізу» ви жили в ЄС з посвідкою на проживання або з національною візою (наприклад, працювали або вчилися в ЄС), то період перебування «в Шенгені» за національною візою не береться до уваги при підрахунку тривалості перебування на території Шенгенської зони. Інакше кажучи, після року навчання в ЄС ви можете повернутися до України і вже наступного дня знову в'їжджати до Європи в якості туриста.

Для правильного застосування правила 90/180 є офіційний калькулятор. Його може використовувати кожен мандрівник та влада держав-членів Шенгенської зони. Але калькулятор – це виключно допоміжний інструмент. Він не дає юридичного права на в'їзд до ЄС, цю функцію закріплено за прикордонною службою тієї країни, кордон якої ви перетинаєте.

Правило 90/180 не змінюється, навіть якщо йдеться про новий біометричний паспорт – у шенгенській інформаційній системі лишаються дані зі старого документу. Тому рекомендуємо сумлінно дотримуватися правила 90/180.

Саме прикордонники завжди приймають рішення про тривалість санкціонованого перебування або про порушення правил.

Офіційний калькулятор для розрахунку днів дозволеного перебування можна знайти на сайті Європейської комісії. Там же можна знайти й посібник користувача для правильного застосування калькулятора. В інтернеті існують альтернативні калькулятори від різних туристичних агенцій та допоміжних сайтів, вони більш зручні для використання.

Важливо пам'ятати, що:

  • перший день відвідування – день в'їзду, навіть якщо ви в'їхали о 23:55
  • останній день відвідування – день виїзду, навіть якщо ви виїжджаєте о 00:05
  • при перевірці на в'їзді прикордонник може попросити для перевірки ваш зворотний квиток. Якщо тривалість запланованого перебування з урахуванням зворотної дати вильоту перевищує дозволені 90 днів за останні 180 днів, вам можуть відмовити у в'їзді

Найкоротшу відповідь на це питання дає офіційна назва «безвізу». За термінологією ЄС йдеться про «скасування візових вимог для короткострокових поїздок». Отже, скасовуються візи для тих, хто планує відвідати Євросоюз, але не залишатися там надовго. У тому числі – не працювати. Саме тому на в’їзді вас можуть попросити показати зворотний квиток чи інші документи, які підтвердять, що ви справді плануєте повернутися до України.

Але це, звісно, не все. Залишаються чинними всі правила перебування в ЄС, які діяли і раніше, за наявності візи. Головний принцип доволі простий: в ЄС раді вітати законослухняних мандрівників з України. А тим, хто порушує закон, в жодному разі не варто розраховувати на те, що статус іноземця хоч якось пом’якшить їхню відповідальність.

Цей пункт, здавалося б, очевидний, але на практиці не всі замислюються про деталі.

Порушення законодавства – це не лише тяжкі кримінальні злочини. Це – і правило 90/180, і правила дорожнього руху, й інші правила. Приміром, у деяких країнах заборонено пити пиво на вулиці: вас можуть оштрафувати, а якщо грошей немає – навіть забрати у відділок поліції. Інший приклад – проїзд у громадському транспорті. Сівши у трамвай без квитка «лише на одну зупинку», можна отримати штраф у сотню євро, з перспективою опинитися у поліції, якщо грошей із собою немає. Або ж поліція випише вам штраф «на паспорт» із зобов’язанням заплатити згодом.

Часом лунає думка, мовляв, я за два дні повернуся до України, тому краще зекономлю та «забуду» про своє порушення. Ні, «не краще». Якщо ви опинилися у ролі порушника, варто відразу виконати свої зобов’язання, адже покарання все одно вас «наздожене», та ще й у більшому розмірі. До того ж, порушник, який проігнорував свої зобов’язання, може опинитися у переліку тих, кому заборонений в’їзд до ЄС. Для такої людини безвіз втратить чинність, а право відвідування країни шенгенської зони буде надовго закрите.

А ще (дуже сподіваємося, що з часом вага цього аргументу зростатиме) не забуваймо, що наша поведінка у країнах Європи формує ставлення європейців до України.

То що можна робити під час безвізової поїздки до ЄС? Все, що не заборонено законом!

Головна ідея безвізу – полегшити подорожі з діловою або туристичною метою, в тому числі короткі поїздки до друзів та родичів. Тому насолоджуйтеся життям, відпочивайте чи займайтеся туризмом, відвідуйте концерти чи футбольні матчі, зупиняйтеся у дешевих хостелах чи вишуканих готелях, у кемпінгах, в апартаментах чи у друзів, налагоджуйте бізнес-зв’язки чи шукайте ринки збуту...

Спілкуйтеся та повертайтеся додому, щоб будувати справді європейську державу у себе, в Україні!

Детальніше про права та обмеження безвізового режиму, а також про відповідальність осіб, що зловживають безвізовим режимом, читайте у пораднику ГО "Європа без бар'єрів".

Безвізовий режим між Україною та ЄС не зменшує права українців навчатися, жити та працювати в Європейському союзі – звісно ж, із чітким дотриманням європейського законодавства.

На нашому сайті ви знайдете сторінку про те, що потрібно пам’ятати тим, хто бажає працювати в ЄС, а також базову інформацію про навчання в Європейському союзі та про освітні й наукові програми ЄС, що діють для громадян України.

Та спершу – основи.

Безвізовий режим не дає права лишатися в шенгенській зоні довше ніж 90 днів на кожні 180 днів, і прикордонна служба дуже пильно за цим слідкує. Аби лишитися в країнах Європейського союзу на довший період, а також для того, аби легально працювати в ЄС, потрібна посвідка на проживання або особлива віза, яку називають «національною».

Якщо правила отримання шенгенських віз однотипні для всіх держав, то візи для тривалішого перебування кожна держава видає за своїми правилами. Деякі встановлюють доволі жорсткі квоти та правила працевлаштування. Деякі (як, приміром, Польща чи Чехія) – навпаки, заохочують українців до легальної роботи. Кілька країн ЄС (зокрема, Польща, Литва та Румунія) навіть не беруть консульський збір за оформлення національної візи.

Але не намагайтеся отримати візу «де простіше» чи «де дешевше».

Нагадаємо, що вони не дарма звуться «національними»: за польською візою ви маєте право влаштуватися на роботу лише у Польщі, а в сусідніх Німеччині чи Словаччині матимете точно такі права, як і нелегал. Тому національні візи чи посвідки на проживання оформлюються під конкретну мету. А працювати легально потрібно перш за все вам самим! 

І, насамкінець, ще дві деталі. Хочете подорожувати Європою вихідними паралельно з навчанням чи роботою в ЄС? Без проблем – національна віза дає таку можливість. А після завершення терміну її дії ви можете лишатися в Європейському союзі на 90 днів або ж знову їхати туди, вже в якості туриста – для власників національних віз діють особливі правила підрахунку максимального терміну перебування в Європейському союзі.

Поставити запитання