FAQ

  • Скільки грошей мені потрібно мати при собі, аби подорожувати країнами Європейського Союзу?

    Відповідно до статті 5 (3) Шенгенського прикордонного кодексу такі кошти мають оцінюватися в залежності від кількості днів, мети перебування та середніх цін у зазначеній країні на харчування і проживання, помножених на кількість днів перебування.

    Ви повинні бути у змозі підтвердити, що маєте достатньо коштів на час запланованого перебування та для повернення додому або для транзиту до третьої країни.

    Для підтвердження фінансової спроможності ви можете пред'явити готівку, дорожні чеки та кредитні картки міжнародних платіжних систем.

    Декларації про спонсорство й гарантійні листи/запрошення від осіб, у яких ви плануєте зупинятися, також можуть слугувати доказом фінансової спроможності.

    Баланс картки може бути перевірений у банкоматі, якщо такий є в зоні прикордонного контролю, або ж за допомогою інтернет-банкінгу, телефонного дзвінка у банк чи іншими засобами, доступними у пункті перетину кордону.

    Запрошення від осіб, у яких ви маєте намір зупинитися, можуть перевірити на кордоні, зв'язавшись із ними безпосередньо або через компетентні органи.

          Орієнтовні щоденні витрати, від яких мають право відштовхуватися прикордонники, наведені на сайті Єврокомісії, а також на інтерактивній карті ГО «Європа без бар'єрів» та відрізняються від країни до країни.

  • Чи потрібно мені мати медичну страховку для подорожі країнами ЄС?

    Медична страховка не є обов'язковою вимогою для безвізового в'їзду. Проте її рекомендується мати для вашої ж упевненості.

  • Чи потрібна мені віза для роботи у країнах ЄС на термін менше трьох місяців?

    Так, для роботи у державах-членах Євросоюзу вам необхідно оформити національну робочу візу або посвідку на проживання чи інший документ, передбачений вимогами конкретної країни, навіть якщо йдеться про сезонну роботу терміном менше трьох місяців. Національні вимоги для працевлаштування іноземців Ви можете уточнити в посольстві відповідної країни в Києві.

    Працевлаштування без виконання таких вимог є підставою для депортації та кількарічної заборони в'їзду громадянина до ЄС

  • Якщо я планую відвідати друга або родича, чи потрібно мені надати конкретну інформацію про цю людину на кордоні?

    Вас можуть попросити надати детальну інформацію про цю людину. Рекомендується мати із собою принаймні адресу та контактний номер телефону.

  • Чи потрібна мені віза для візиту у справах мого бізнесу, участі в конференції, навчальному курсі або у виставці?

    Ні.

  • Чи повинен я отримати навчальну візу, якщо я планую поїхати до країни ЄС для короткострокового навчання терміном менше 90 днів?

    Вам потрібно отримати дозвіл на навчання тільки у разі, якщо ви маєте намір перевищити термін у 90 днів перебування в Євросоюзі протягом 180-денного періоду. Для цього ви маєте подати заяву на довгострокову візу з метою навчання.

  • Чи є обмеження на подорожі з однієї країни Євросоюзу в іншу?

    Між країнами Шенгенської угоди немає постійного прикордонного контролю, подорожуючий може виїхати з однієї держави до іншої, навіть не помітивши цього. 

    Однак держави зберігають право на вибірковий контроль, а часом - під час великих міжнародних заходів та за підвищеної терористичної загрози - можуть відновлювати масштабніші перевірки паспортів. У 2016-2017 роках до 10 країн ЄС запроваджували тимчасовий паспортний контроль. Зважаючи на це, рекомендуємо Вам мати паспорт під час поїздок між державами-членами. 
     
    Нагадуємо також, що постійний прикордонний контроль діє між країнами Шенгенської зони та Болгарією, Кіпром, Румунією та Хорватією..

  • Що трапиться, якщо я залишуся в ЄС більш ніж на 90 днів без посвідки на проживання або довгострокової візи?

    Перебування громадян України в ЄС понад 90 днів без посвідки на проживання або довгострокової візи є незаконним і може призвести до депортації та заборони повторного в'їзду до країн Євросоюзу терміном на кілька років.

  • Що трапиться, якщо я буду працювати в країнах Євросоюзу без дозволу на роботу?

    Працювати в ЄС, якщо ви в'їхали за безвізовим режимом - без дозволу на роботу, посвідки на проживання чи спеціальної робочої візи - категорично заборонено. Це може призвести до депортації та заборони повторного в'їзду до країн Євросоюзу терміном на кілька років, навіть якщо ви не порушили граничний термін безвізового перебування (правило 90/180).

  • Які правила подорожі до країн ЄС автівкою в умовах безвізового режиму?

    Що необхідно для подорожі за кордон на авто?

    -      національне посвідчення водія

    -      розпізнавальний знак України на транспортному засобі

    -      договір обов'язкового страхування  цивільної  відповідальності  власників транспортних засобів

    -      свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що видане на особу, яка перетинає кордон

    -      державний номерний знак на ТЗ.

    Водіям слід пам'ятати, що індивідуальні номерні знаки транспортних засобів дійсні лише на території України, за кордон необхідно виїжджати на державних номерних знаках.

    У разі відсутності права власності на транспортний засіб - слід  оформити  документи  для  поїздки за  кордон, для цього необхідна заява  власника  транспортного засобу або документ, що підтверджує  право  користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

    Особам, що здійснюють поїздку за кордон на автомобілі, який не є їх власністю, на період подорожі видається  свідоцтво  про реєстрацію  на  їх  ім'я. Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім'я власника  транспортного  засобу,  і  документи,  які підтверджують право  користування і (або) розпорядження транспортними засобами, зберігаються  у  сервісному центрі МВС.

    Важливо! Видане на  період  поїздки за кордон свідоцтво про реєстрацію підлягає  поверненню відповідному сервісному центру МВС  не пізніше ніж протягом 10 днів після повернення з-за кордону.

    Транспортні засоби,  на які згідно із законом встановлено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім транспортних  засобів, придбаних  у  розстрочку), до поїздок за кордон не допускаються.

    Детальну інформацію про організацію поїздки за кордон на транспортному засобі можна знайти на сайті hsc.gov.ua, отримати консультацію – за номером (044) 290-18-99 або на офіційній Фейсбук-сторінці Головного сервісного центру МВС.

  • Чи потрібно міняти діючий закордонний біометричний паспорт дитині після того, як їй виповниться 16 років?

    Міняти паспорт після досягнення дитиною 16 років не потрібно. Паспорт діє до закінчення терміну, що вказаний у документі.

  • Чи можна в’їхати до країни ЄС за старим паспортом із візою, а потім, коли віза закінчиться, виїхати з ЄС уже за біометричним?

    Поточна редакція прикордонного кодексу ЄС не містить такої заборони. Більше того, від 2014 року законодавство шенгенської зони напряму дозволяє подорож за межами часових рамок візи, за якою особа в’їхала до шенгенської зони, якщо ці рамки розширюються новим дозволом на короткотермінове перебування (новою візою). У період безвізового режиму біометричний паспорт є документом, що виконує саме таку роль.

    Водночас якщо паспорт із візою та біометричний паспорт – це різні документи, ви маєте бути готові надати на виїзді обидва документи та, за потреби, усні пояснення з цього приводу. Ця ситуація врегульована Прикордонним кодексом ЄС (ст. 12), який регламентує правила виїзду з ЄС за документом, в якому відсутній в’їзний штамп.

    Важливо: норма 90/180 розраховується сумарно на візовий і безвізовий періоди подорожі; скасування візового режиму не обнулює кількість днів, проведених на території ЄС.

    Підсумовуючи: якщо йдеться про в’їзд до країни шенгенської зони, то відповідь «так» – із певними застереженнями, що викладені нижче. У разі, якщо йдеться про країну-члена ЄС за межами шенгенської зони, слід проконсультуватися з міграційною владою відповідної держави або з її посольством у Києві, аби уникнути розбіжностей національного та шенгенського законодавства.

  • Якщо у біометричному паспорті є шенгенська віза і всі її дні вже використані, з якого моменту починається новий 180-денний безвізовий період?

    Настання безвізового режиму не обнулює «лічильник днів» 180-денного періоду. Дні, проведені на території країн ЄС та шенгенської зони під час подорожі з візою, будуть враховані разом із днями, які ви пробули в ЄС за безвізовим режимом. Це правило не змінюється, навіть якщо йдеться про новий біометричний паспорт – у шенгенській інформаційній системі лишаються дані зі старого документу. Тому рекомендуємо сумлінно дотримуватися правила 90/180.

  • Чи можна після закінчення терміну дії посвідки на проживання в країні ЄС залишитися в ній у межах безвізового режиму, не виїжджаючи при цьому з країни?

    Так, можна, якщо зараз ви перебуває в ЄС із біометричним паспортом. Ретельне дослідження шенгенського законодавства засвідчило, що воно не забороняє такого перебування. Підрахунок днів за правилом 90/180 при цьому ведеться із дня, наступного після закінчення дії посвідки на проживання або національної візи. Водночас ви маєте бути готові надати на виїзді ці документи та, за потреби, усні пояснення з цього приводу.

    Залишитися в ЄС за безвізовим режимом можна також у разі, якщо національна віза була проставлена у паспорт старого зразку, але людина має із собою також біометричний паспорт. Ця ситуація врегульована Прикордонним кодексом ЄС (ст. 12), який регламентує правила виїзду з ЄС за документом, в якому відсутній в’їзний штамп.

  • Якщо у мандрівника є відмови у візах до країн шенгенської зони, чи буде це перешкодою для безвізової подорожі?

    Старі відмови у візах самі по собі не можуть бути причиною для відмови у в’їзді за безвізовим режимом, однак якщо у вас є відмови у паспорті, ви маєте бути готові до того, що прикордонники можуть перевіряти вас більш прискіпливо, аніж інших подорожуючих. Тому ми рекомендуємо мати при собі всі обов’язкові докази добропорядності: зворотний квиток, доказ підтвердженого проживання та грошове забезпечення.

    Водночас ситуація змінюється, якщо причиною заборони на в’їзд була наявність вашого прізвища у шенгенській інформаційній системі і це було зазначено у письмовому поясненні посольства щодо причин відмови у візі. Приміром, заборона на в’їзд на певну кількість років виноситься тим, хто раніше був депортований з ЄС, зокрема через перевищення терміну перебування. Термін заборони обирається щодо кожного порушника індивідуально.

  • Яка інформація має бути вказана у листі-запрошенні довільної форми і чи може бути такий лист-запрошення роздруківкою повідомлення з електронної пошти? Яку форму повинно мати підтвердження фінансової гарантії?

    Так, запрошення, роздруковане з електронної пошти, може бути використане подорожуючими. Потурбуйтеся, аби сторона, яка вас запрошує, зазначила (мовою країни, де здійснюється перетин, або англійською мовою) свою адресу, діючий телефон для зв’язку, мету візиту, зв’язок із запрошуваною особою або особами.

    Натомість підтвердження фінансових гарантій (якщо подорожуючий не має можливості довести фінансову спроможність) бажано надавати не у довільній формі, а офіційнім документом. Формат фінансових гарантій встановлюється на національному рівні кожною країною-членом ЄС. Зазвичай цей документ завіряється муніципальною владою у тій місцевості, де зареєстрована особа, що запрошує.

  • Яким є порядок дій у разі відмови в перетині кордону під час авіаподорожі? Чи є якісь зобов’язання в авіакомпаній у таких випадках? Як у цій ситуації може допомогти консульство України в країні, до якої прилетів пасажир?

    У разі, якщо подорожуючому було відмовлено у в’їзді на аеропортовому пункті перетину кордону, шенгенське законодавство покладає на авіакомпанію зобов’язання щодо забезпечення невідкладного повернення громадянина до України або до іншої держави, до якої він має право в’їзду.

    Водночас відмова не забороняє подальшого в’їзду, якщо подорожуючий усуне недоліки, які стали причиною такої відмови.

    Прикордонний кодекс ЄС (ст. 14) гарантує, що рішення про відмову може бути оскаржене, але оскарження відбувається за національним законодавством кожної окремої держави-члена ЄС. У разі, якщо ви не з’ясували порядок такого оскарження, перебуваючи на кордоні, рекомендуємо звернутися до посольства відповідної держави у Києві для його уточнення. Оскарження відмови не припиняє її дії.

    У разі, якщо рішення про відмову вже винесене, консул України має обмежену компетенцію щодо надання допомоги.

  • Якщо у групі людей один з них є спонсором інших (має достатньо коштів для всіх), як пояснити це прикордоннику?

    Прикордонний кодекс ЄС не встановлює правил доведення спонсорства, однак дозволяє декларувати спонсорство «у разі, якщо це не передбачено національним законодавством». Натомість на практиці декларування спонсорства не викликає жодних проблем, але лише у разі, якщо подорожуючі мають спільний маршрут та мету перебування на території ЄС, що підтверджено документально.

  • Чи можна по безвізу поїхати до країн ЄС, аби народити дитину? Які документи треба оформити?

    Законодавство ЄС не забороняє безвізові поїздки для отримання медичних послуг, у тому числі для народження дитини, однак лише у разі, якщо термін перебування не перевищуватиме 90 днів. Цей термін є доволі стислим, оскільки оформлення документів на дитину (зокрема паспорта громадянина України) може затягнутися. Радимо проконсультуватися у посольстві України у відповідній державі щодо можливої процедури та її термінів.

    У разі перевищення терміну у 90 днів ви матимете статус порушника міграційного законодавства із відповідними наслідками (депортація, заборона в’їзду) під час повернення додому. Винятки з гуманітарних причин можливі, але малоймовірні.

    Разом із тим низка країн-членів ЄС дозволяє оформлювати національну візу для тривалого медичного догляду, яка допоможе офіційно обійти 90-денне обмеження.

    У більшості країн ЄС, у тому числі у всіх тих, що найбільш відомі своїми медичними послугами, народження дитини не дає їй права на громадянство відповідної країни. Водночас є окремі держави-члени ЄС, в яких дитина може отримати громадянство ЄС на підставі місця народження – у разі відмови від українського громадянства.

  • Як підготуватися до подорожей з домашніми тваринами до країн ЄС

    Підготовка до подорожі з домашніми тваринами – це справа не одного місяця. Тож до вашої уваги основні правила вивезення домашніх улюбленців з України та ввезення їх до ЄС.

    1. Чи вплинув безвізовий режим на правила перетину кордону ЄС з домашніми тваринами?

    Ні. Правила ввезення до ЄС тварин однакові для всіх третіх країн та територій, що не входять до Європейського Союзу. Ці правила поділяються на уніфіковані – для всього ЄС у цілому – й стосуються ввезення котів, собак та домашніх тхорів (фреток), та специфічні – національні, що регламентують ввезення цих та інших тварин до кожної окремої країни ЄС. Спеціальні режими перетину кордону – безвізовий режим між ЄС та Україною – ніяк не впливають на ці правила. Тобто для домашніх улюбленців нічого суттєво не змінилось.

    1. Які вимоги для ввезення до ЄС домашніх тварин з території України: документи, вакцини, аналізи?

    Існують як правила ввезення до ЄС, так і правила вивезення тварин з України. І вони не завжди співпадають, тому потрібно уважно вивчити перелік необхідних документів для обох кордонів.

    Ввезення тварин до ЄС згідно із законодавством ЄС

    Законодавство ЄС приділяє головну увагу трьом видам тварин – котам, собакам та домашнім тхорам, адже саме ці тварини можуть хворіти на сказ. З урахуванням вимог щодо віку тварини для первинної вакцинації та аналізу крові на титри антитіл до сказу ваш улюбленець не може бути ввезений до ЄС, якщо його вік менше 7 місяців.

    Власники повинні виконати наступні вимоги та мати при собі такі документи для ввезення цих видів тварин до ЄС:

    • унікальне маркування тварини у вигляді вживленого під шкіру мікрочіпа-передавача Детальніше про цей пристрій можна дізнатися тут:

    https://www.tracer.com.ua/microchip.php?lang=ua

    • вакцинація проти сказу

    Тварина (кіт, собака чи тхір) у віці від 12 тижнів має бути вакцинована ветеринаром.

    • довідка про аналіз крові на наявність титру антитіл до вірусу сказу

    Наразі єдиною лабораторією в Україні, що входить до переліку сертифікованих лабораторій Європейського Союзу, є Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. http://vetlabresearch.gov.ua/

    • сертифікат про здоров’я тварини

    Домашні тварини для некомерційного переміщення до ЄС мають супроводжуватися ветеринарним сертифікатом третьої країни (ветеринарний сертифікат на мовах країн-членів ЄС викладений на сайті http://ec.europa.eu/food/animal/liveanimals/pets/nocomm_third_en.htm).

    Цей сертифікат видається прикордонним державним інспектором ветеринарної медицини на підставі ветеринарного свідоцтва Ф-1, виписаним державним лікарем ветеринарної медицини.

    Прикордонні державні інспектори ветеринарної медицини заповнюють та затверджують (підписом та печаткою на кожній сторінці) вищезгаданий ветеринарний сертифікат.

    • декларація відповідальної особи/власника тварини

    Власник або особа, відповідальна за тварину під час перевезення, повинна пред’явити декларацію відповідно до зразка, наведеного у частині 3 Додатку IV Регламенту (ЄС) 577/2013. Форму декларації розміщено на сайті vetcontrol.org.ua/download/perevoz%20tvarin%20do%20EC.docx

    • попередня протипаразитарна обробка собак проти ехінококозу (Echinococcus multilocularis), які вивозяться до Фінляндії, Ірландії, Мальти, Норвегії та Великої Британії

    Обробка повинна проводитися ветеринаром не раніше ніж за 120 годин і не пізніше ніж за 24 години до моменту запланованого в’їзду до країни призначення. Обробка має бути підтверджена ветеринаром у відповідному розділі сертифіката здоров’я тварини.

    На додаток до цих вимог існують також національні правила ввезення для кожної окремої країни ЄС. Вони регламентують окремі вимоги кожної країни. У тому числі заборона на ввезення тих чи інших порід (наприклад, деяких агресивних порід собак), а також вимоги до ввезення всіх інших типів тварин, окрім собак, котів та тхорів. Національні правила кожної країни можна знайти тут: https://ec.europa.eu/food/animals/pet-movement/ms-websites_en

    Правилами ЄС регламентуються конкретні пункти в’їзду подорожуючих з тваринами. Список пунктів можна знайти тут: https://ec.europa.eu/food/animals/pet-movement/eu-legislation/non-commercial-non-eu/tpe_en

    1. Скільки тварин можна одночасно ввозити до ЄС?

    Мандрівка з домашніми улюбленцями є формою некомерційного переміщення тварин до Європейського Союзу. Аби ввезення собак, котів та домашніх тхорів до країни ЄС не вважалося комерційною операцією (торгівлею), необхідно забезпечити виконання наступних вимог:

    • переміщувати одночасно не більше 5 тварин;
    • не мати комерційного інтересу та не передавати тварину у власність іншим особам;
    • перевозити тварину в супроводі господаря (власника) або особи, відповідальної за тварину під час перевезення.

     

    1. Чи достатньо виконати вищезазначені вимоги для вивезення тварин з України?

    Правила вивезення тварин з України включають в себе всі вищезазначені правила ввезення до ЄС, однак мають ще декілька додаткових пунктів.

    Для отримання міжнародного сертифіката на кордоні власник тварини повинен представити ветеринарне свідоцтво Ф-1 Вет, виписане державним лікарем ветеринарної медицини. Така форма видається не раніше ніж за три дні до виїзду тварини за кордон. Для отримання цього свідоцтва потрібні:

    • реєстрація тварини за місцем утримання;
    • електронна ідентифікація. Вживлений під шкіру тварини мікрочіп має відповідати стандартам ISO 11784, ISO 11785;
    • ветеринарний паспорт міжнародного зразка (фото тварини, якщо вона досягла 1 року);
    • вакцинація проти сказу (для собак, котів або тхорів).

    Додатково законодавство України для вивезення тварин вимагає наступне:

    • дегельмінтизацію та обробку тварини проти ектопаразитів з відмітками лікаря ветеринарної медицини у ветеринарному паспорті. Лікування від глистів та кліщів має бути проведене між 48 та 24 годинами до виїзду;
    • довідку про племінну цінність тварини із зазначенням її оціночної вартості;
    • ліцензований контейнер для транспортування тварини, який надійно замикається (IATA).

    У будь-якому разі ми рекомендуємо проконсультуватися з вашою ветеринарною клінікою щодо всіх необхідних документів та правил вивезення/ввезення окремих типів тварин з України до конкретних країн ЄС.

    ВАЖЛИВО! Не залишайте питання консультації на останні дні перед можливою мандрівкою. Якщо ваш улюбленець – кіт, собака чи тхір, то виконання вимог щодо тестування на антитіла до сказу потребує кількох місяців. Виготовлення інших документів та виконання окремих національних вимог також забирає багато часу. Якщо ви не почнете підготовку завчасно, вашого улюбленця можуть не випустити з України.

    1. Яким чином транспортується тварина?

    У ліцензованому контейнері для транспортування тварини, який надійно замикається (IATA).

    • Необхідно повідомити про намір перевезти тварину працівникові авіакомпанії під час бронювання авіаквитка або як мінімум за 36 годин до вильоту.
    • Загальна вага тварини та контейнера має становити менше 8 кг. Якщо вага перевищує 8 кг, тварин перевозять у багажному відділенні.
    • Без контейнера можна перевозити тільки собак-поводирів (з намордником і на повідку). Потрібно мати сертифікат про навчання собаки-поводиря.
    • Перевезення тварин у літаку зазвичай оплачується за тарифом для наднормативного багажу (фактична маса тварини разом з контейнером). Безкоштовно провозити можна тільки собаку-поводиря.

    ВАЖЛИВО! Зазначені правила та вимоги є загальними для більшості авіакомпаній. Але не всі авіакомпанії і не на всіх рейсах дозволяють перевозити тварин. Кожна авіакомпанія має свої додаткові правила перевезення тварин, тож подбайте про з’ясування вимог конкретної авіакомпанії завчасно.

    ______________________________________________________________________________

    За додатковою інформацією звертайтеся до PR-менеджера Наталії Шумейко: [email protected], +380 681 143 820

    Довідкова інформація: комунікаційна кампанія «Відкрий Європу» має на меті інформувати українців про правила та переваги безвізового режиму з ЄС. Кампанія фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та реалізується німецькою компанією GOPA Com., членом GOPA Worldwide Consultants (Gesellschaft für Organisation, Planung und Ausbildung), у партнерстві з Change Communication (Україна).

  • Чи можу я подорожувати до країн ЄС автостопом у межах безвізового режиму? Які документи я маю пред’явити на кордоні?

    Так, ви можете подорожувати країнами ЄС автостопом, на велосипеді та навіть пішки! Ваше завдання – переконливо й аргументовано пояснити прикордоннику мету та умови вашої подорожі. Бажано – мовою тієї країни, до якої ви прямуєте, або англійською. Ви маєте переконати прикордонника у тому, що не плануєте порушувати міграційне законодавство країни ЄС. Тобто не збираєтеся нелегально працювати та перевищувати термін перебування – 90 днів протягом 180-денного періоду, а також пояснити, що у вас є продуманий маршрут подорожі та визначена орієнтовна дата повернення в Україну.

    Прикордонник повинен також переконатися, що ви розумієте, де та як будете ночувати, і тому в нагоді буде орієнтовний план зупинок на ніч. Не турбуйтеся, якщо він нечіткий: автостоп, похід чи поїздка на велосипеді передбачають, що у вас є кілька варіантів, де настане ніч. Але ви маєте знатися на правилах ночівлі у країні – примір, у деяких державах Європи не дозволено ставити намети де заманеться, в такому разі бажано запланувати ночівлю в кемпінгах.

    І, нарешті, не забувайте про кошти для перебування. Подорожуючого, який не має бронювання готелів чи визначених місць ночівлі, спитають про це з більшою імовірністю, ніж звичайного туриста.  

    Не буде зайвим роздрукувати свій маршрут із Google maps. Прикордонник може і не спитати вас про це, однак якщо у нього виникнуть найменші сумніви й він забажає переконатися, що ви дійсно запланували таку подорож, цей план буде наочним доказом ваших намірів.

    Детальніше про те, як підготуватися до поїздки країнами ЄС, читайте тут.

  • Чи можна їздити до ЄС туристам із наметами? Що робити тим, хто їде до друзів і не хоче витрачати гроші на готелі?

    Безвізовий режим не змушує бути такими як усі, всі ці подорожі дозволені! Більше того, деякі з них стали доступними лише зараз, після скасування віз.

    Навіщо їдете?

    Види нестандартних подорожей – дуже різні, та все одно є кілька загальних рекомендацій.

    Перше і головне: будьте готові розповісти прикордоннику про мету візиту. Простіше кажучи, відповісти на запитання «навіщо їдете?».

    Радимо відповідати чесно. Так вам самим буде легше, якщо виникнуть додаткові запитання. Пам’ятайте, що за безвізом дозволені будь-які короткі подорожі, які не мають на меті оплачувану роботу. Автостоп, піший туризм, відвідування друзів – все це дозволене, і громадянам України віза для цього не потрібна – достатньо біометричного паспорта.

    Надовго їдете?

    Друга, не менш важлива порада: будьте готові назвати на кордоні точну дату свого повернення додому. Точніше, дату виїзду за межі шенгенської зони або з «нешенгенської» країни ЄС (якщо їдете до Хорватії, Болгарії, Румунії чи Кіпру). Для прикордонника це дуже важливо, адже його мета – з’ясувати, чи не хоче турист залишитися в його країні нелегалом і чи не перевищить він дозволений 90-денний термін перебування.

    Та іноді трапляється, що ви справді не знаєте, коли їхатимете назад. У такому разі будьте готові пояснити і обґрунтовано довести прикордоннику, що ви не станете порушником і вчасно повернетеся додому. Але якщо йдеться про звичайну поїздку на відпочинок або до друзів – дата повернення має бути визначена наперед. Принаймні, з точністю у кілька днів.

    І на додаток ще одна важлива деталь: для тих, хто подорожує літаком, зворотний квиток є дуже бажаним. Без нього авіакомпанія має право не впустити вас на борт, і такі історії вже траплялися.

    Так що з готелем?

    Бронь готелю – наступне, що можуть спитати у вас на кордоні. Тут є приємні новини :) Якщо через відсутність зворотного авіаквитка у вас справді можуть виникнути складнощі, то відсутність готелю – взагалі не проблема!

    Житимете в хостелі? Чудово! Вирішили винайняти квартиру чи кімнату? Гарний вибір! Зупиняєтеся в кемпінгу чи в наметі? Супер, ми теж любимо відпочинок на природі. Маєте друзів чи родичів і житимете у них? Що ж, гарної поїздки!

    Прикордонник – не візовий центр, йому не потрібні папірці з печатками для архіву. Натомість він має зрозуміти, де ви плануєте залишитися на ніч. Наша порада: майте у телефоні, планшеті або у записнику телефони та адреси тих місць, де ви плануєте зупинятися. Особливо це стосується поїздок до друзів та родичів.

    Буває, що міста ночівлі наперед не відомі, і на це також є порада. Але спершу про те, як говорити із прикордонником.

    Як пояснити, що англійською ви не володієте?

    Навіть якщо ви не знаєте ані англійської, ані мови країни, до якої їдете, це не означає, що самостійні подорожі для вас закриті.

    Наша порада: ще вдома підготуйте папірець, на якому будуть зазначені дати поїздки, адреси проживання, ім’я та номер телефону контактної особи. Якщо їдете до родичів чи друзів, цей пункт – просто обов’язковий. Це можуть бути дані хазяїна апартаментів, які ви винайняли, чи навіть просто якогось знайомого. Зрештою, якщо ви подорожуєте без знання мови, має бути хтось, готовий вам допомогти.

    Спробуйте, і ви переконаєтеся: «лист до прикордонника», завчасно написаний від руки чи роздрукований, робить дива – швидше за все, його буде достатньо й інші питання вам не ставитимуть. Але зазначте у ньому всі дані, про які ми згадали.

    Маршрут – важливий!

    А що робити, якщо ви не знаєте, де зупинитеся? Якщо їдете автостопом, подорожуєте велосипедом, автівкою тощо, ви справді можете не знати, де вас застане ніч. Та все одно ви повинні уявляти, куди їдете. Похід із наметом, поїздка до друзів чи коротка подорож, аби попити пива у бельгійському пабі або погріти ноги в Егейському морі, – ви все одно повинні розуміти свій маршрут. Принаймні, приблизно.

    Покладайтеся на логіку. Людина, яка стверджує, що подорожуватиме Францією, але не може назвати міста, які планує відвідати, – очевидний кандидат на відмову у в’їзді та депортацію.

    А ще пам’ятайте про гроші. Якщо ви не маєте броні готелю, хостелу чи кемпінгу, то вам потрібні кошти, аби сплатити за них на місці. Крім того, ви маєте знати приблизну вартість ночівлі у таких місцях і, звісно ж, розуміти, як і де їх забронювати.

    А без грошей?

    Дешеві подорожі та безвізовий режим не просто сумісні – вони створені одне для одного!

    Раніше, за візового режиму, було неможливо легально та без хитрощів отримати візу, приміром, для поїздки автостопом. Та й пішим туристам, що мріяли походити Альпами чи Піренеями, було непросто довести консулу свій добрий намір.

    З безвізом цю проблему знято! Але ви маєте бути готові до подорожі.

    Поїздка без візи – це не лише право, а й відповідальність. Ви повинні знати правила країни, якою подорожуватимете. Ідете у похід з наметом? Тоді поцікавтеся правилами ночівлі. У багатьох країнах ви не можете ставити намет де заманеться – потрібно або зупинятися в кемпінгах, або питати про згоду господарів землі. Ночівля просто на узбережжі моря також дозволена не всюди. Окремі території можуть бути закриті для піших туристів – приміром, через небезпеку лісових пожеж.

    І якщо прикордонник знатиме ці правила, а ви ні – можете вскочити у халепу.

    Тому готуйтеся до подорожі, а далі – сміливо їдьте до ЄС. І не стримуйте свої фантазії – з безвізом для нас відкрита вся Європа!

  • Як рахувати 90/180?

    Cеред правил безвізового режиму залишається одне, яке досі викликає безліч запитань і дійсно є найскладнішим. Ви, напевно, про нього чули. Це так зване правило «90 на 180» – про те, що «у Шенгені можна залишатися не більше ніж 90 днів».

    Звучить доволі просто, але щойно зануришся в деталі – і простота зникає.

    Як рахувати ці 90 днів? Від якої дати відраховувати 180? Чи бачить прикордонник мої попередні поїздки? Які з кордонів ідуть у підрахунок, а які ні? Що буде, якщо я просплю або захворію на 90-й день та виїду на 91-й? Чи є обмеження або додаткові права для тих, хто має право на проживання чи роботу в ЄС?

    Ці та чимало інших запитань ми регулярно чуємо від тих, хто вже отримав біометричний паспорт. Отже, спробуємо відповісти на них.

    Навіщо все це?

    Звичне для нас коротке слово «безвіз» в офіційних документах ЄС має набагато довшу назву: «візова лібералізація для короткострокових поїздок громадян України до країн Європейського Союзу». Правило 90/180 створене задля контролю за тим, аби поїздки були короткими. Інакше кажучи, йдеться про те, що людина має проводити в Шенгенській зоні менше часу, аніж за її межами.

    Той самий принцип застосовується для нешенгенських країн ЄС – Болгарії, Румунії, Хорватії та Кіпра. Там також діє правило 90/180, але в межах однієї держави. Та для спрощення, аби не плутатися, далі розглянемо, як це працює для українців, що заїхали без візи до будь-якої з держав Шенгену.

    Отже, на кожні 180 календарних днів, які йдуть один за одним, ви не маєте права перебувати в Шенгені більше ніж 90 днів. Достатньо перевищити цю норму на одну добу, і ви стаєте порушником візового режиму – на триваліші поїздки українцям потрібна віза або ж інший дозвіл.

    Часом кажуть, що в ЄС можна перебувати «не більше ніж 90 днів на кожні півроку», але це помилка, через яку можна вскочити у халепу. Кілька років тому дні в Шенгені справді рахували піврічними періодами, але з 2013 року схема змінилася. Наприклад, раніше ви могли приїхати до Німеччини в листопаді, пожити там місяць, повернутися додому на святкування Нового року, а далі поїхати до Польщі та залишитися там аж до березня. Це було законно: і у старому, і в новому році кількість днів у Шенгені була значно меншою за 90.

    Натомість зараз подорож за такою схемою завершиться проблемою: на виїзді в Україну на вас чекатиме депортація та штамп про заборону в’їзду до ЄС.

    Як правильно порахувати дні?

    Мало хто з туристів лишається на території ЄС так довго, аби за одну поїздку вичерпати 90-денний термін, а от за дві, три, п’ять, десять поїздок можна стати порушником, навіть не підозрюючи про це.

    Підрахунок ведеться методом «плаваючого вікна»: не повинно бути жодного відрізку у 180 календарних днів, із яких ви були в ЄС 91 день або більше. Погодьтеся, таке правило не назвеш надто простим або зрозумілим – ніхто не стане перераховувати всі можливі 180-денні відрізки у календарі.

    Тому нижче ви знайдете альтернативні варіанти підрахунку – обирайте той, що до вподоби.

    Спосіб 1. Рахуємо від дати повернення

    Ніхто не ловитиме вас на вулиці європейського міста, аби порахувати, чи не «перебрали» ви дозволені дні перебування. В цьому просто немає потреби – підрахунок все одно робитимуть на кордоні, на виїзді з Шенгену.

    Саме на цьому ґрунтується цей спосіб.

    Візьміть ручку, папірець, відрахуйте 180 днів від дати запланованого виїзду із зони Шенгену і перелічіть у цьому проміжку дні, в які ви відвідували будь-яку з шенгенських країн. Це можна зробити, приміром, за штампами в’їзду-виїзду у власному паспорті, європейські прикордонники зобов’язані ставити їх в українські паспорти. Вийшло менше 90? Чудово, спокійно їдьте. Нарахували більше 90? Що ж, ви не маєте права на таку тривалу поїздку. Доведеться змінити заплановану дату від’їзду на більш ранню і обов’язково порахувати знову – не факт, що за нової дати поїздка стане дозволеною.

    Не знаєте дати свого виїзду? Тоді ви маєте проблему :) І не лише через те, що без дати складніше рахувати дні.

    Нагадаємо: для подорожі до ЄС, і не лише для безвізової, ви повинні знати дату виїзду із зони Шенгену або із відповідної країни, а бажано ще й мати зворотний квиток для підтвердження своїх намірів. Європейський прикордонник має повне право відмовити у в’їзді тому, хто скаже, що не знає чіткої дати свого повернення.

    Спосіб 2. Нехай рахує комп'ютер

    У ХХІ сторіччі підрахунок можна доручити комп’ютеру. Принаймні частково. І цей випадок – не виняток.

    На сайті Єврокомісії є навіть офіційний калькулятор для підрахунку днів, представлений кількома мовами, в тому числі англійською та російською. До нього так само треба вписати дати своїх подорожей до Шенгену, але тут потрібні тільки минулі поїздки, а також дати запланованого в’їзду до ЄС. У результаті калькулятор покаже, на скільки днів ви можете в’їхати без порушення правил.

    Але відразу попередимо: той, хто писав цю програму, не надто напружувався. Офіційний калькулятор доволі незручний. Хтось навіть скаже, що легше порахувати дні на папері, аніж користуватися ним.

    На щастя, в мережі можна знайти кілька альтернативних сервісів, у тому числі українською, просто введіть у пошуковий рядок фразу «шенгенський калькулятор». Є навіть спеціалізовані програми в iTunes та Google Play. Але чи довіряти тому, що вони порахують, – вирішувати вам :)

    День на вагу золота

    Ми про це вже згадували, та не завадить повторити ще раз: навіть одного «простроченого» дня достатньо для депортації та заборони в’їзду до ЄС на кілька років. А тому варто в деталях з’ясувати, які дні зараховуються, а які – ні.

    День, коли ви перетнули кордон Польщі, Угорщини, Італії чи будь-якої іншої держави Шенгену, зараховується як повна доба – байдуже, скільки часу ви провели на території Євросоюзу. Ви в’їхали до ЄС о 23:00 і повернулися назад до України о першій ночі? Пробувши в ЄС лише дві години, ви юридично маєте дві повних доби «шенгенського стажу»!

    Коли плануєте подорожі, звертайте увагу, що обрахунки ведуться за часовим поясом тієї країни ЄС, кордон якої ви перетинаєте. Приміром, якщо ви виїдете з України відразу після опівночі «за Києвом», то в Польщі у цей час – 23:00, тож до Шенгену ви можете в’їхати в останню годину доби, яка минає, і отримаєте додатковий день перебування в ЄС. Для багатьох туристів це байдуже, але якщо у вас кожна шенгенська доба порахована, то буде шкода втратити день на рівному місці або навіть отримати покарання, на яке ви не розраховували.

    Але напевно є винятки?!

    Звісно, як без них!

    По-перше, є ті, на кого правило 90/180 не розповсюджується.

    Це ті українці, які мали або мають дозвіл на проживання, роботу, навчання або мають довгострокову національну візу чи будь-який інший документ, який підтверджує право на тривале перебування у Шенгені.

    Цікаво, що після завершення дії такого дозволу підрахунок днів починається з нуля, без урахування того періоду, який ви вже провели в ЄС. Для цього не потрібно навіть виїжджати до України – ви просто лишаєтеся на місці «за безвізом» аж до трьох місяців.

    Єдина порада, яка особливо доречна для власників польських дозволів: коли зрештою попрямуєте в Україну, майте на руках усі підтверджуючі документи. І краще виїжджайте через ту державу, яка видавала цей дозвіл. Причина проста: не факт, що прикордонник в аеропорту Мюнхена, Відня чи Амстердама зможе прочитати документ, написаний польською чи італійською мовою.

    По-друге, іноді можна прострочити термін перебування не з власної волі.

    Автобус мав бути на кордоні о 19:00, але зламався і заїхав туди о третій ночі, і водій готовий це підтвердити. 90 днів закінчувалися вчора, але літак скасували, довелося лишитися в Мадриді на день, ось папери з аеропорту. Дорогою до автовокзалу ви впали і зламали ногу, ось гіпс та довідка з лікарні... Прикладів можна навести безліч.

    У такому випадку рішення лишається на розсуд прикордонника. І чим більш «залізобетонними» є документи та докази, тим більше шансів, що він зрозуміє вас та не стане накладати покарання.

    По-третє, на кордоні можуть просто не помітити, що 90 днів сплило.

    Ви помиляєтеся, якщо гадаєте, що ця інформація відображається на комп’ютері прикордонника автоматично. У це складно повірити, але в Шенгені відсутня єдина база даних в’їздів та виїздів, кожна держава веде свою власну. Словацький прикордонник не має доступу до даних про те, коли ви проходили кордон в аеропорту Франкфурта або на наземному кордоні з Польщею. Єдина можливість порахувати дні у тих, хто їздить через різні кордони, – переписати на папірець усі «штампики» з паспорту. Але якщо ви буваєте в Шенгені двадцять разів за рік і паспорт переповнений штампами – це стає технічно неможливим.

    Тим більше немає можливості порахувати штампи у тих, хто має два паспорти для виїзду за кордон та їздить до ЄС різними маршрутами.

    Це – реальність, але ми б не радили зловживати діркою у системі безпеки шенгенського кордону. Річ у тім, що зараз ЄС активно працює над виправленням цієї помилки. Розробка єдиної бази даних вже почалася, за планом вона почне діяти у 2020 році, а до того, ймовірно, її запустять у тестову експлуатацію. Крім того, не виключено, що у систему додадуть дані з усіх національних баз...

    Об’єднати в один запис людину з двома паспортами також не складно. Ім’я, прізвище (навіть із різним написанням), дата народження, фото – даних для того, аби знайти порушника, який свідомо обходить норму 90/180, достатньо. А отже, тих, хто покладається на цю схему, в якийсь момент можуть зустріти на кордоні із неприємною новиною.

    Зрештою, ключовим правилом безвізу для України є... наша з вами чесність. І якщо ми прямуємо до ЄС, то починати треба саме з нього.

  • Чому ЄС планує зміни у правилах в’їзду, що таке ETIAS і як це працюватиме?

    Євросоюз змінює систему контролю на своїх кордонах. Робота над відповідним законопроектом ведеться вже давно і зараз нарешті вийшла на фінішну пряму. Запуск системи заплановано на 2021 рік. Це не пов’язано з нашим безвізом і з українцями взагалі. Це не буде ані дорого, ані довго, ані обтяжливо.

    Змін планується відразу декілька, та для нас найпомітнішою та найбільш значущою є лише одна: для тих іноземців, які нині їздять до ЄС за безвізом, буде запроваджено систему ETIAS – European travel information and authorisation system, у перекладі – Європейська система авторизації та інформації подорожей. Відтак для подорожі у країни Шенгену потрібно буде пройти авторизацію та отримати дозвіл. Чотирьох членів ЄС, охоплених безвізом, – Румунії, Болгарії, Хорватії та Кіпру – нововведення не стосується.

    Згідно з цим проектом, громадяни безвізових країн для поїздки до ЄС будуть зобов’язані проходити платну авторизацію – передавати до ЄС свої дані. Обробка заявки коштуватиме 7 євро, дозвіл на в’їзд діятиме протягом 3 років. Платити потрібно не за поїздку, а за авторизацію, вона діятиме 3 роки. Отже не потрібно подавати заявку та платити збір перед кожною поїздкою.

    Які саме мої дані буде збирати ETIAS?

    У майбутньому подорожуючі мають заповнювати форму, схожу на візову анкету, тільки в електронній, а не в паперовій її версії, на сайті спеціально створеного органу ЄС. У формі будуть стандартні графи: ім’я, паспортні дані. Разом із тим у ній міститимуться деякі анкетні дані, які раніше посольство не цікавили, приміром, рівень вашої освіти.

    Натомість головних, «проблемних», питань, до яких ми звикли за візових часів, у анкеті не буде. Наприклад, мету найближчого запланованого візиту потрібно буде лише вибрати з меню (приміром, туризм/бізнес/до родичів тощо), жодних документів на підтвердження подавати не доведеться. Запровадження ETIAS не поверне нам призабуті за часів безвізу довідки з роботи і з банку; нікого не цікавитиме рівень ваших статків тощо.

    Система не має на меті перевіряти ці речі. Вона створена для іншого. Тому через це в анкеті будуть принципово нові запитання, на кшталт таких: чи не були ви у країнах підвищеного терористичного ризику; чи не відвідували країни, де вирують специфічні епідемії (ЄС оновлюватиме цей список); чи не скоювали ви кримінальних правопорушень за останні 10 років, і якщо так – то в якій країні.

    Ті, чиї відповіді взагалі не викликали запитань, отримають авторизацію за кілька хвилин або навіть секунд. А в разі, якщо система «підняла жовтий прапорець», співробітники ETIAS мають право попросити подорожуючого надати додаткову інформацію. У виключних випадках можуть навіть призначити співбесіду. Приміром, ви писали, що не були у терористично небезпечних регіонах, але європейцям відомо, що ви літали до Каїра через Франкфурт за тиждень до теракту в цьому місці – поясніть це, будь ласка. І якщо ви були звичайним туристом, це не стане перешкодою для подорожі до Євросоюзу.

    Важливо: в анкеті буде пункт, на який багатьом українцям доведеться відповісти ствердно: «Чи не були ви за останні 10 років у зоні війни або конфлікту, а якщо так, то з якою метою?» Багато хто бував на Донбасі за роки неоголошеної війни з РФ. Але звісно ж, ані участь в АТО, ані проживання в Авдіївці не ставлять хрест на поїздках до ЄС.

    Так само не буде потреби виправдовуватися тим, хто народився в Донецьку чи Горлівці – у проекті рішення ЄС навіть окремо зазначено, що дискримінація заявників за походженням заборонена.

    За задумом, відмовляти у в’їзді будуть з таких причин:

    • загроза тероризму від конкретної особи
    • обґрунтована підозра щодо причетності до злочинної діяльності
    • наявність даних, що цей подорожуючий планує залишитися в ЄС нелегалом, або наявність порушень, скоєних раніше у країнах ЄС

    Це буде стосуватися всіх українців?

    Коли запрацює вимога про авторизацію, вона поширюватиметься на тих, хто подорожує до ЄС за безвізовим режимом – тобто з біометричним паспортом без діючої візи. Чи не єдиний виняток – ті українці, які мають право на проживання в країнах-членах ЄС.

    Якщо у вас є паспорт старого зразка з візою або ж якщо у вашому біометричному паспорті на момент старту ETIAS є діюча віза, вам буде не потрібна авторизація.

    Діти до 12 років будуть проходити авторизацію без сплати збору у 7 євро.

    Щоб отримати авторизацію, потрібен час? То тепер не вийде «зібрати речі та майнути до ЄС»?

    А от цього не варто боятися. Вийде!

    Майже всі українці отримуватимуть дозвіл протягом хвилини після подання заявки.

    Практика інших країн підтверджує цей досвід. ЄС не став тут піонером: система «дозволів на безвіз», подібна до ETIAS, давно діє в США та Австралії, а віднедавна була запущена в Канаді. Приміром, американська система, що має назву ESTA, у 99% випадків дає авторизацію протягом п’яти секунд після введення даних! До слова, в американців ця авторизація коштує дорожче за європейську – $14, а діє менше – протягом двох років.

    Тому якщо ви нічого не порушували в ЄС, не подорожували у небезпечні країни, не маєте судимості тощо, ви майже напевно отримаєте дозвіл «автоматом». І навіть якщо система «піднімає прапорець» і передає ваші дані на ретельну обробку, ви все одно маєте отримати відповідь протягом 96 годин, тобто чотирьох діб. Досвід тих же США свідчить, що зазвичай усе обмежується кількома годинами, після чого заявнику також дають авторизацію.

    І лише в поодиноких, особливо складних випадках заявника просять надати додаткову інформацію та/або пройти інтерв’ю – наприклад, у консульстві або через інтернет.

    Навіщо всі ці складнощі? Хіба європейці раніше не мали цих даних?

    У це складно повірити, але так, не мали. Та й загалом, європейська міграційна система давно потребувала серйозної реформи, яка, власне, зараз і проводиться.

    Спільні кордони, тобто Шенгенська зона, діють вже понад 20 років, але за цей час країни-члени ЄС ніяк не зважувалися дати одна одній доступ до своїх баз даних.

    Багато хто бачив, як на кордоні (особливо цим грішать поляки) прикордонник довго та наполегливо рахує штампи у паспорті, з’ясовуючи, чи не перевищила людина 90-денний ліміт перебування в ЄС. Річ у тім, що прикордонник не має доступу до даних інших держав, і якщо ви, приміром, перетнули кордон ЄС у Парижі, а вилітаєте через Варшаву, польський прикордонник не бачить у комп’ютері дати вашого в’їзду.

    Те саме з національними базами даних щодо порушників, підозрілих осіб тощо. Нинішня реформа має покласти край усім цим проблемам: ETIAS робитиме запити до всіх систем шенгенських країн.

    Якщо, приміром, 10 років тому ви не сплатили штраф за паркування десь в Італії, чи Греції, чи Португалії, не дивуйтеся, коли це спливе саме зараз.

    Доки система не запрацювала, лишається не до кінця зрозумілим, наскільки ретельною буде перевірка. Але цілком можливо, що країни-члени ЄС вирішать «зібрати усі борги», блокуючи дозвіл на в’їзд старим порушникам, доки ті не виконають свій обов’язок.

Поставити запитання